Серед школярів Рівненщини проведено соціологічне дослідження на тему: «Цілі ООН в області сталого розвитку: Права дитини»: 53 % опитаних школярів стикались з проявами булінгу по відношенню до себе.
В листопаді-грудні 2019 року в рамках інформаційно-освітнього проекту «Цілі сталого розвитку ООН на захисті дітей і для дітей: Декларації прав дитини ООН – 60 років» було проведене соціологічне дослідження серед школярів на тему «Цілі ООН в області сталого розвитку: Права дитини».
Дане дослідження було організоване центром соціально-політичних досліджень кафедри політичних наук РДГУ. Опитування в школах проводили студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин РДГУ та члени Парламенту дітей м. Рівне.
В анкеті для опитування були поставлені питання щодо оцінки школярами рівня захисту прав дітей в Україні, поширення булінгу в школах, а також питання щодо їх обізнаності в сфері міжнародних і національних правових документів з захисту прав дітей.
Результати опитування школярів старших класів Рівненщини:
- Школярів старших класів найбільше турбують питання доступної та якісної освіти, а також проблеми здоров’я та миру в країні (Діаграма 1).
- На думку 15 % старшокласників Рівненщини, права дитини в Україні порушуються у значній мірі, 45 % - вважають, що права дітей порушуються 50/50 (порушуються на 50 % ), одна третина опитаний – в цілому не порушуються (Діаграма 2).
- 14 % опитаних старшокласників добре знають Декларацію прав дитини ООН, 42 % - знають її в цілому, 34 % - тільки чули про цю декларацію (Діаграма 3).
- 32 % опитаних школярів добре знають свої права і свободи, закріплені в Конституції України, 48 % - знають про них в цілому, 17 % - тільки чули про них (Діаграма 4).
- Тільки 11 % опитаних школярів старших класів добре знають Загальну Декларацію прав людини ООН (норми цієї декларації імплементовані в Конституцію України), 37 % - знають цей документ в цілому, однак 42 % - чули про цей документ, але не знають його зміст, 10 % - нічого не знають про Декларацію прав людини ООН (Діаграма 5).
- 42 % опитаних школярів не стикалися з булінгом по відношенню до себе, однак 5 % опитаних старшокласників постійно страждають від шкільного булінгу, 16 % - інколи або періодично стикаються з проявами булінгу по відношенню до себе в школі, 32 % - стикалися з булінгом один або декілька раз, що підтверджує досить високий рівень поширення булінгу в сучасній українській школі - в цілому 53 % (Діаграма 6).
- 48 % старшокласників вважають, що у випадку булінгу за допомогою краще звернутись до батьків, 26 % - до правоохоронних органів, 18 % - до соціальних служб дітей та молоді, 15 % - до вчителів, 13 % - до керівництва навчального закладу, 12 % - до психологів (Діаграма 7).
- Більшість опитаних школярів 76 % відчувають себе щасливими (34 % - абсолютно щасливими, 42 % - в цілому щасливими); 15 % - відчувають себе щасливими частково; 4 % - вважають себе в цілому не щасливими, 2 % - відчувають себе зовсім нещасливими; 3,5 % - не визначились в відповіддю (Діаграма 8)
- Переважна кількість опитаних дітей – 67 % - найбільш комфортно себе почувають вдома – в оточенні рідних; 35 % - в оточенні друзів; тільки 6 % - у школі (навчальному закладі) (Діаграма 9).
Висновки:
- Захист прав дитини – є актуальною проблемою українського суспільства, важливою складовою розбудови демократичного суспільства.
- Однією з форм порушення прав і свобод дітей, особливим проявом їх дискримінації, як виступає шкільний булінг – цькування дітей однокласниками або учнями інших класів, яке включає елементи психічного та фізичного насильства.
- Основними механізмами протидії шкільному булінгу є спільні дії вчителів, керівництва навчальних закладів, шкільних психологів, соціальних служб дітей та молоді, правоохоронних органів, а також батьків та самих дітей щодо виявлення, оприлюднення, засудження та подолання такого ганебного явища як булінг у школах.
- Важливим для захисту прав дітей є підвищення рівня їх обізнаності у сфері права (знання правових документів), а також розвиток шкільного самоврядування, яке дозволяє учням брати участь у розвитку навчальних закладів, вирішенні тих або інших питань навчального та виховного процесів, демократизації шкільного життя.
- Необхідно більше залучати школярів для розвитку самоврядування у навчальних закладах, а також в освітньо-виховному просторі на місцевому, регіональному та національному рівнях.
- Діяльність парламентів дітей на обласному, районному та міському рівнях виступає ефективним механізмом і демократичного виховання шкільної молоді, і розвитку шкільного самоврядування, і формування лідерів серед школярів, що позитивно впливає на розвиток шкільного средовища.
Школа має стати більш демократичним і комфортним середовищем для навчання, спілкування та розвитку дітей!
